Криворізька гімназія № 13 Криворізької міської ради

 
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

5 клас НУШ

 

Оцінювання досягнень учнів в галузі мистецької освіти необхідно здійснювати у площині формувального та підсумкового видів оцінювання.

Ураховуючи провідний принцип Нової української школи – дитиноцентризм, оцінювання має бути, щонайперше, особистісно- орієнтованим, і віддзеркалювати динаміку розвитку дитини, визначати її особисті переваги, досягнення у пізнавальній, художньо-творчій, іншій діяльності. Саме на це спрямовує формувальне оцінювання, яке орієнтує вчителя на спостереження за навчальним поступом кожного учня/учениці. Такий вид оцінювання триває постійно упродовж навчання дитини у школі. При цьому особливості дитини можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого вона може досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня. Тобто по суті, формувальне оцінювання – це один з педагогічних інструментів у реалізації особистісно- орієнтованого підходу в освіті.

Формувальне оцінювання може здійснюватися у формі само- та взаємооцінювання, зокрема учні співставляють досягнутий результат своєї діяльності з її метою, аналізують успіхи і причини індивідуальних невдач у вивченні навчального матеріалу та визначають можливі шляхи їх подолання.

Орієнтирами для здійснення формувального оцінювання є очікувані результати навчання учнів, визначені навчальною програмою. Їх використовують для організації постійного спостереження за динамікою формування певних умінь та навичок, що співвідносяться з очікуваними результатами та особистим розвитком учня (учениці). Також їх використовують для обговорення навчального поступу з учнями та їхніми батьками або особами, які їх опікують.

Варто зазначити, що формувальне оцінювання є важливим і необхідним підґрунтям для підсумкового оцінювання – визначення співвідношення досягнень учня/учениці очікуваним результатам, зафіксованим у навчальних програмах. Адже від того, як учень/учениця виявляє/демонструє той чи той очікуваний результат навчання встановлюється рівень його досягнення, зокрема: коли учень/ учениця не виявляє (або здебільшого не виявляє) визначеного очікуваного результату навчання, рівень його сформованості оцінюється як початковий; якщо учень/ учениця виявляє визначені результати за допомогою педагога (або переважно за допомогою чи спонуканням педагога) – це середній рівень; про достатній рівень сформованості того чи того уміння свідчить його самостійне виявлення підлітком; високим рівнем оцінюється учень/ учениця, який(-а) демонструє визначені результати навчання, може застосувати їх у нестандартних навчальних ситуаціях, проявляє ініціативність, творчість, оригінальність.

У мистецькій освітній галузі рівень досягнення обов’язкових результатів навчання Державного стандарту базової середньої освіти і, відповідно, в навчальних програмах як досягнення очікуваних результатів навчання на певний період навчання встановлюється через:

вияв обізнаності учня/учениці у сфері мистецтва, зокрема розуміння особливостей того чи того виду мистецтва (мови, жанрів тощо);

демонстрацію учнями/ученицями практичних умінь у галузі мистецтва; виявлення  учнями/ученицями  естетичного  ставлення     емоційного,

оцінного, критичного, до творів мистецтва, різних мистецьких явищ повсякдення, власної творчості та творчості інших.

Саме тому оцінювання результатів навчання в мистецькій освітній галузі визначено за критеріями: пізнання та аналіз інтерпретація творів мистецтва; практична мистецька діяльність; емоційне ставлення до мистецтва, показники яких узгоджено з результатами навчання Державного стандарту базової середньої освіти.

Група результатів навчання

Рівень досягнення результатів навчання

Початковий рівень

Середній рівень

Достатній рівень

Високий рівень

Пізнає та аналізує та інтерпретує твори мистецтва

розрізняє види мистецтва, але не визначає виражальні засоби різних видів мистецтва

розрізняє види мистецтва і називає окремі виражальні засоби різних видів мистецтва

розрізняє види мистецтва, характеризує основні виражальні засоби різних видів мистецтва

розрізняє види мистецтва, інтерпретує виражальні засоби при аналізі творів мистецтва

бере участь в обговоренні творів мистецтва, не пояснює свою позицію, не застосовує термінологію

бере активну участь в обговоренні творів мистецтва, але не пояснює свою позицію, не застосовує термінологію

бере активну участь в обговоренні творів мистецтва, пояснює свою позицію, частково застосовує мистецьку термінологію

бере активну участь в обговоренні творів мистецтва, пояснює свою позицію, застосовує мистецьку термінологію

Здійснює практичну мистецьку діяльність

демонструє практичні вміння у мистецькій діяльності (за допомогою вчителя)

демонструє практичні уміння у мистецькій діяльності (переважно за допомогою вчителя)

демонструє вміння у самостійній мистецькій діяльності

демонструє вміння у самостійній мистецькій діяльності, виявляє ініціативність, оригінальність

використовує цифрове середовище лише в окремих ситуаціях

ситуативно використовує цифрове середовище, потребує допомоги вчителя

регулярно використовує цифрове середовище, але потребує допомоги вчителя

самостійно використовує цифрове середовище

бере участь у колективній мистецькій діяльності лише в окремих ситуаціях

бере участь у колективній мистецькій діяльності

бере активну участь у колективній мистецькій діяльності

бере активну участь у колективній мистецькій діяльності, виявляє ініціативу

Виявляє естетичне ставлення: емоційне, оцінне, критичне

виявляє емоційне ставлення лише в окремих ситуаціях

виявляє емоційне ставлення, але не може схарактеризувати емоції

виявляє емоційне ставлення, пояснює емоції

виявляє емоційне ставлення, пояснює і аргументує його

 

У разі визначення закладом освіти бальної системи оцінювання, необхідно враховувати відповідність рівнів до визначених балів оцінювання навчальних досягнень учнів:

П (початковий рівень) – від 1 до 3 балів; С (середній рівень)– від 4 до 6 балів;

Д (достатній рівень)– від 7 до 9 балів; В (високий рівень) – від 10 до 12 балів.