Криворізька гімназія № 13 Криворізької міської ради

 

Протидія булінгу

Нормативно - Правова база:

 

Телефони довіри

Департамент освіти і науки облдержадміністрації надає контакти уповноважених органів з питань запобігання насильству та захисту прав дитини, а саме:

- для отримання безоплатної правової безоплатної допомоги – Єдиний контакт-центр – 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів);

- попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – Урядова гаряча лінія – 1547;

- Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в Інтернеті – 1545 (далі обрати «3»);

- Національна дитяча гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 0 800 500 335 (із стаціонарних), 116 123 (з мобільних);

- «Гаряча лінія» Національної поліції України – 0 800 500 225 (із стаціонарних) 116 111 (з мобільних);

- Патрульна поліція України – 102;

- «Гаряча лінія» служби у справах дітей облдержадміністрації 056 732 48 71;

- Дніпропетровський центр соціальних служб – 056 370 48 18

Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);

Гаряча телефонно лінія щодо булінгу  - 116 000;

Уповноважений Верховної Ради з прав людини - 0 800 50 17 20;

Уповноважений Президента України з прав дитини  - 044 255 76 75;

Відповідальна особа за оперативне реагування у випадку звернення за фактом булінгу (цькування) В КГ №13 КМР

Клімова Оксана Юріївна 097-988-69-52

Інформаційні відеоролики 

 

Насильство у сім’ї. Потрібна допомога?

Куди звертатися по допомогу у випадку проявів насильства?

  • До дільничного інспектора поліції.
  • До кримінальної поліції у справах дітей.
  • До центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
  • До управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій.
  • До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.

Підприємство:

КЗ "Криворізький центр для жінок, постраждалих від насильства в сім'ї, "З надією в майбутнє"

Адміністративні райони:

Всі райони міста

(096) 966-43-89 ,

(096) 965-85-27

Допомога особам, які постраждали від домашнього насильства

Режим роботи:

·         Пн (000–2359)

·         Вт (000–2359)

·         Ср (000–2359)

·         Чт (000–2359)

·         Пт (000–2359)

·         Сб (000–2359)

·         Нд (000–2359)

Номери телефонів, за якими можна звернутись для отримання допомоги:
102 – поліція;
93 08 68 – департамент у справах сімї, молоді та спорту виконкому Криворізької міської ради;
0973577100 – Криворізький міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді виконкому Криворізької міської ради;   
0969664389 – Кризовий центр для жінок (цілодобово);
0800505085 – гаряча лінія підтримки для жінок Дніпропетровської області (безкоштовно);
1547 – урядова лінія з протидії домашньому насильству;
116,  123 – національна гаряча лінія ГО «ЛаСтрада».

Близько 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися із цькуванням та агресивною поведінкою, йдеться у дослідженні ЮНІСЕФ за 2017 рік. З них 24% стали жертвами булінгу, приблизно половина з яких нікому не розповідали про ці випадки.

З 19 січня в Україні почав діяти новий Закон про цькування і введено поняття «булінг», якого в українському законодавстві раніше не було.

 

Що таке булінг?

Булінг або цькування – це певні дії, які завдають фізичної або психічної шкоди. Сюди належить психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, яке вчиняють стосовно малолітньої особи в навчальному закладі.

До цькування також входить знущання в інтернеті чи за допомогою телефонів. Наприклад, коли учневі регулярно надсилають непристойні повідомлення чи публікують особисті фото. Також враховується і цькування вчителів чи адміністрації школи щодо малолітніх.

Яке покарання?

Нова стаття закону передбачає адміністративну відповідальність за булінг – це штраф або громадські роботи. Якщо порушення було зафіксовано вперше, то штраф становить від 850 до 1 700 гривень. Якщо воно повторюється впродовж року або здійснювалось групою людей – від 1 700 до 3 400 гривень. У разі, якщо порушення здійснила малолітня особа (діти до 16 років), штраф накладають на батьків або опікунів.

Якщо про випадок булінгу не повідомили в правоохоронні органи – керівникові навчального закладу теж передбачено штраф: від 850 до 1 700 гривень або виправні роботи на термін до одного місяця.

Нова стаття про булінг насправді є дуже важливою. Раніше, якщо правопорушення не підпадало під Кримінальний кодекс, тобто постраждалому не завдали тілесних ушкоджень, – покарати винних за цькування було важко. Нова стаття робить це можливим, хоча б в адміністративній площині.

Стаття про булінг є додатковою до інших статей, наприклад про завдання легких тілесних ушкоджень, хуліганство тощо. Якщо під час розслідування з’ясують, що до побиття учнів відбувалося систематичне цькування – кривднику ще призначать штраф.

Як зрозуміти, що дитину цькують?

Індикаторів, які свідчать про знущання, досить багато. Але тут потрібно розуміти, що вони можуть говорити не лише про булінг, а й про інші форми насильства.

Серед таких загальних ознак: роздратованість, поява необґрунтованої агресії до слабших людей або домашніх тварин, невмотивовані напади плачу чи інші різкі зміни в поведінці. Це в тому випадку, коли дитина не розповідає про те, що її ображають.

Окрім психологічних ознак, можуть бути фізіологічні. Дитина може почати завдавати собі шкоди. Наприклад, інтенсивно розчісувати тіло чи з’являтимуться неконтрольовані рухи. Все дуже індивідуально, але на будь-яку нетипову зміну поведінки батьки завжди повинні реагувати.

Що робити, якщо дитина потерпає від булінгу?

 

1. Зібрати докази цькування. Найважливішими є показання свідків, а також відео та аудіозаписи булінгу. Це все матиме значення як доказова база.

2. Звернутися до класного керівника: розповісти, що відбувається, хто це робить, у який спосіб та іншу додаткову інформацію. На це мають відреагувати в навчальному закладі.

3. Написати заяву на ім’я директора навчального закладу.

4. Якщо адміністрація школи проблему не розв’язує – звернутися в поліцію та написати заяву. До неї додати зібрані раніше докази.

Коли є фізичне чи психологічне насильство, то зазвичай це вже останній етап цькування. Як правило, все розвивається поступово: хтось когось штовхнув, обізвав чи заховав портфель. Важливо ці моменти не пропустити й одразу вичерпувати. Тут усе залежить від вчителя, який має це помітити і провести виховну розмову чи викликати батьків. Якщо на подібне не відреагувати, далі відбуватиметься те, що підпадає під статтю про булінг.

Якщо впевнені, що вашу дитину цькують – треба одразу йти до директора і писати заяву. Адміністрація школи проведе внутрішнє розслідування. Зазвичай створюють комісію, запрошують батьків, учнів та вчителів, проводять виховну і роз’яснювальну роботу. Директор зобов’язаний повідомити про факт булінгу в правоохоронні органи. Бо штраф накладає не керівництво школи, а безпосередньо поліція.

Якщо цькування відбувається не між учнями, а з боку вчителя стосовно учня – тут така ж схема: писати заяву на ім’я директора. Якщо адміністрація школи всіма способами покриває свого працівника і не хоче карати винних – потрібно звертатись у вищі інстанції, наприклад, у районний відділ освіти й у поліцію.

Тоді директор, окрім адміністративної відповідальності за приховування булінгу, може понести і дисциплінарне покарання – отримати догану чи навіть бути звільненим.