Протидія булінгу
Нормативно - Правова база:
-
Закон України №2657-VIII від 18.12.2018 "Про внесення змін до деяких законадавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)"
-
Наказ МОН України від 28.12.2019 № 1646 "Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти"
- НАКАЗ МОН УКРАЇНИ ВІД 26.02.2020 № 293 "ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПЛАНУ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЮ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЮ) В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ"
- НАКАЗ МОН УКРАЇНИ ВІД 20.03.2020 №420 "ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО НАКАЗУ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВІД 26 ЛЮТОГО 2020 №293"
- ЛИСТ МОН ВІД 10.03.2021 № 1/9-128 "ЩОДО НЕОБХІДНОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ДОДАТКОВИХ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ В СЕРЕДОВИЩІ ДІТЕЙ ТА ПІДВИЩЕННЯ ОБІЗНАНОСТІ БАТЬКІВ"
- ЛИСТ МОН УКРАЇНИ ВІД 14.08.2020 №1/9-436"ПРО СТВОРЕННЯ БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ І ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ)"
-
ЛИСТ МОН УКРАЇНИ 1/11-881 ВІД 29.01.2019 "РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ ''ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ УКРАЇНИ ЩОДО ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЮ) ВІД 18 ГРУДНЯ 2018 РОКУ №2657-VI
- ЛИСТ МОН УКРАЇНИ ВІД 13.04.2020 № 1/9-207 "РОЗ'ЯСНЕННЯ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ НАКАЗУ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВІД 28.12.2019 №1646"
- Постанова Кабінету міністрів України від 24.02.2021 №145 "Питання Державної соціальної програми запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2025 року"
-
НАКАЗ КГ №13 КМР № 104 ВІД 06.09.2024 "ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ РОБОТИ З ПРЕВЕНТИВНОГО ВИХОВАННЯ У 2024-2025 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ"
- НАКАЗ КГ№13 КМР № 105 ВІД 06.09.2024 " ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ОСОБИ ЗА ОПЕРАТИВНЕ РЕАГУВАННЯ У ВИПАДКУ ЗВЕРНЕННЯ ЗА ФАКТОМ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ) ТА СТВОРЕННЯ КОМІСІЇ З РОЗГЛЯДУ ВИПАДКІВ БУЛІНГУ СЕРЕД УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У КГ №13 У 2024-2025 Н.Р
- пОРЯДОК РЕАГУВАННЯ НА ВИПАДКИ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ) В КГ № 13 КМР (ДОДАТОК №3 ДО НАКАЗУ КГ №13 ВІД 06.09.2023 № 104)
- ПОРЯДОК ПОДАННЯ ТА РОЗГЛЯДУ ЗАЯВ (ДОДАТОК №5 ДО НАКАЗУ КГ №13 ВІД 06.09.2024 №104)
- ПОРЯДОК РЕАГУВАННЯ НА ДОВЕДЕНІ ВИПАДКИ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ) В КГ № 13 ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОСІБ, ПРИЧЕТНИХ ДО БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЮ) (ДОДАТОК № 6 ДО НАКАЗУ КГ № 13 ВІД 06.09.2024 № 104)
- ПОРЯДОК ДІЙ У РАЗІ ВЧИНЕННЯ УЧНЯМИ ПРАВОПОРУШЕНЬ ТА ЗЛОЧИНІВ В КГ №13 (ДОДАТОК №7 ДО НАКАЗУ КГ №13 ВІД 06.09.2024 № 104)
- ЗРАЗОК ЗАЯВИ
-
Посадова інструкція вчителя
- ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ПІД ЧАС ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ
Телефони довіри
Департамент освіти і науки облдержадміністрації надає контакти уповноважених органів з питань запобігання насильству та захисту прав дитини, а саме:
- для отримання безоплатної правової безоплатної допомоги – Єдиний контакт-центр – 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів);
- попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – Урядова гаряча лінія – 1547;
- Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в Інтернеті – 1545 (далі обрати «3»);
- Національна дитяча гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 0 800 500 335 (із стаціонарних), 116 123 (з мобільних);
- «Гаряча лінія» Національної поліції України – 0 800 500 225 (із стаціонарних) 116 111 (з мобільних);
- Патрульна поліція України – 102;
- «Гаряча лінія» служби у справах дітей облдержадміністрації 056 732 48 71;
- Дніпропетровський центр соціальних служб – 056 370 48 18Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
Гаряча телефонно лінія щодо булінгу - 116 000;
Уповноважений Верховної Ради з прав людини - 0 800 50 17 20;
Уповноважений Президента України з прав дитини - 044 255 76 75;
Відповідальна особа за оперативне реагування у випадку звернення за фактом булінгу (цькування) В КГ №13 КМР
Клімова Оксана Юріївна 097-988-69-52
Інформаційні відеоролики
Куди звертатися по допомогу у випадку проявів насильства?
- До дільничного інспектора поліції.
- До кримінальної поліції у справах дітей.
- До центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
- До управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій.
- До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.
Підприємство: | КЗ "Криворізький центр для жінок, постраждалих від насильства в сім'ї, "З надією в майбутнє" |
Адміністративні райони: | Всі райони міста |
(096) 966-43-89 , (096) 965-85-27 | Допомога особам, які постраждали від домашнього насильства |
Режим роботи: | · Пн (000–2359) · Вт (000–2359) · Ср (000–2359) · Чт (000–2359) · Пт (000–2359) · Сб (000–2359) · Нд (000–2359) |
Близько 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися із цькуванням та агресивною поведінкою, йдеться у дослідженні ЮНІСЕФ за 2017 рік. З них 24% стали жертвами булінгу, приблизно половина з яких нікому не розповідали про ці випадки.
З 19 січня в Україні почав діяти новий Закон про цькування і введено поняття «булінг», якого в українському законодавстві раніше не було.
Що таке булінг?
Булінг або цькування – це певні дії, які завдають фізичної або психічної шкоди. Сюди належить психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, яке вчиняють стосовно малолітньої особи в навчальному закладі.
До цькування також входить знущання в інтернеті чи за допомогою телефонів. Наприклад, коли учневі регулярно надсилають непристойні повідомлення чи публікують особисті фото. Також враховується і цькування вчителів чи адміністрації школи щодо малолітніх.
Яке покарання?
Нова стаття закону передбачає адміністративну відповідальність за булінг – це штраф або громадські роботи. Якщо порушення було зафіксовано вперше, то штраф становить від 850 до 1 700 гривень. Якщо воно повторюється впродовж року або здійснювалось групою людей – від 1 700 до 3 400 гривень. У разі, якщо порушення здійснила малолітня особа (діти до 16 років), штраф накладають на батьків або опікунів.
Якщо про випадок булінгу не повідомили в правоохоронні органи – керівникові навчального закладу теж передбачено штраф: від 850 до 1 700 гривень або виправні роботи на термін до одного місяця.
Нова стаття про булінг насправді є дуже важливою. Раніше, якщо правопорушення не підпадало під Кримінальний кодекс, тобто постраждалому не завдали тілесних ушкоджень, – покарати винних за цькування було важко. Нова стаття робить це можливим, хоча б в адміністративній площині.
Стаття про булінг є додатковою до інших статей, наприклад про завдання легких тілесних ушкоджень, хуліганство тощо. Якщо під час розслідування з’ясують, що до побиття учнів відбувалося систематичне цькування – кривднику ще призначать штраф.
Як зрозуміти, що дитину цькують?
Індикаторів, які свідчать про знущання, досить багато. Але тут потрібно розуміти, що вони можуть говорити не лише про булінг, а й про інші форми насильства.
Серед таких загальних ознак: роздратованість, поява необґрунтованої агресії до слабших людей або домашніх тварин, невмотивовані напади плачу чи інші різкі зміни в поведінці. Це в тому випадку, коли дитина не розповідає про те, що її ображають.
Окрім психологічних ознак, можуть бути фізіологічні. Дитина може почати завдавати собі шкоди. Наприклад, інтенсивно розчісувати тіло чи з’являтимуться неконтрольовані рухи. Все дуже індивідуально, але на будь-яку нетипову зміну поведінки батьки завжди повинні реагувати.
Що робити, якщо дитина потерпає від булінгу?
1. Зібрати докази цькування. Найважливішими є показання свідків, а також відео та аудіозаписи булінгу. Це все матиме значення як доказова база.
2. Звернутися до класного керівника: розповісти, що відбувається, хто це робить, у який спосіб та іншу додаткову інформацію. На це мають відреагувати в навчальному закладі.
3. Написати заяву на ім’я директора навчального закладу.
4. Якщо адміністрація школи проблему не розв’язує – звернутися в поліцію та написати заяву. До неї додати зібрані раніше докази.
Коли є фізичне чи психологічне насильство, то зазвичай це вже останній етап цькування. Як правило, все розвивається поступово: хтось когось штовхнув, обізвав чи заховав портфель. Важливо ці моменти не пропустити й одразу вичерпувати. Тут усе залежить від вчителя, який має це помітити і провести виховну розмову чи викликати батьків. Якщо на подібне не відреагувати, далі відбуватиметься те, що підпадає під статтю про булінг.
Якщо впевнені, що вашу дитину цькують – треба одразу йти до директора і писати заяву. Адміністрація школи проведе внутрішнє розслідування. Зазвичай створюють комісію, запрошують батьків, учнів та вчителів, проводять виховну і роз’яснювальну роботу. Директор зобов’язаний повідомити про факт булінгу в правоохоронні органи. Бо штраф накладає не керівництво школи, а безпосередньо поліція.
Якщо цькування відбувається не між учнями, а з боку вчителя стосовно учня – тут така ж схема: писати заяву на ім’я директора. Якщо адміністрація школи всіма способами покриває свого працівника і не хоче карати винних – потрібно звертатись у вищі інстанції, наприклад, у районний відділ освіти й у поліцію.
Тоді директор, окрім адміністративної відповідальності за приховування булінгу, може понести і дисциплінарне покарання – отримати догану чи навіть бути звільненим.